Росія атакувала Україну 472 рази за ніч: як накопичуються «Шахеди» для хвилевих обстрілів

У ніч на 17 червня Україна зазнала однієї з наймасштабніших атак з початку повномасштабного вторгнення — ворог запустив 472 засоби ураження. Серед них — 440 ударних дронів Shahed, декілька типів імітаційних БпЛА, дві ракети “Кинджал”, 16 крилатих ракет Х-101, чотири “Калібри”, дев’ять Х-59/69 і одна Х-31П. Основною мішенню цього разу стала столиця.

У Києві зафіксовано потужні вибухи в різних районах. Найбільшого удару зазнали Солом’янський і Дарницький райони. В одному з багатоповерхових будинків ракета пробила всі поверхи до самого підвалу, спричинивши часткове руйнування. За даними влади, загинули 14 людей, ще 114 отримали поранення.

Також удари було нанесено по Запоріжжю та Одесі. У Запоріжжі зафіксовано чотири ракетні удари, обійшлося без жертв. В Одесі атаковано історичний центр — є один загиблий та 17 постраждалих.

Чи має Росія ресурси для регулярних хвилевих атак?

Колишній представник Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов наголошує: Росія не здатна щодня виробляти достатню кількість дронів для постійного терору. Втім, вона накопичує БпЛА для масових запусків через певні проміжки часу. За оцінками, російське виробництво становить 140–150 дронів на добу, включно з Shahed, Geran та їхніми версіями. Для ударів використовують від 80 до 100 одиниць, а решту зберігають для масштабних атак.

Така стратегія дозволяє проводити хвилеві атаки приблизно раз на тиждень або рідше. Ворог концентрує удари в окремих регіонах, що посилює ефект руйнування. Після знищення безпілотників уламки часто завдають додаткової шкоди.

Однак постачання компонентів з Ірану, ймовірно, ускладнилось. У відповідь на це Росія нарощує кооперацію з Північною Кореєю. За словами Селезньова, там розпочато локалізацію виробництва “Шахедів”, а міністр оборони РФ відвідав Пхеньян для переговорів.

Ресурси обмежені, але терор триває

Дмитро Жмайло, виконавчий директор Українського центру безпеки, також переконаний, що Росія не може атакувати з такою інтенсивністю щодня. На кінець травня 2025 року темпи виробництва дронів в РФ сягали 2700 одиниць на місяць, ще близько 2500 — дрони-імітації.

Втім, існує критичне обмеження — кількість майданчиків для запуску. Наразі їх 11, з пропускною здатністю 20–60 дронів кожен. Крім того, не вистачає операторів для управління БпЛА.

Жмайло зазначає, що РФ також виготовляє до 70 ракет Х-101 і приблизно 30 “Калібрів” щомісяця — недостатньо для щоденного застосування. Оглядач Олександр Коваленко додає, що виробництво “Іскандерів” зросло, але Х-101 виготовляються у стабільному темпі — не більше двох на добу. Виробничі потужності “Шахедів” розширюються в Єлабузі та Іжевську, проте темпи залишаються помірними — до 98 одиниць на день, з яких більшість — це Shahed.

Які цілі обирає ворог?

Владислав Селезньов стверджує, що РФ переважно націлюється на підприємства оборонної промисловості України. Проте значна частина снарядів влучає в цивільні об’єкти. На його думку, Путін свідомо готовий до “побічних втрат” серед населення, лише б завдати шкоди українській військовій економіці.

Окрім фізичних атак, Росія активно веде інформаційну війну — знімає фейкові ролики на окупованих територіях із нібито конфліктами між українськими військовими та цивільними. Мета — дискредитація командування, зрив мобілізації та створення паніки. Такі дії можуть стати елементом тиску під час можливих мирних переговорів.

Жмайло додає, що удари по житлових кварталах — це не випадковість, а продумана тактика для деморалізації суспільства на тлі невдач на фронті.

Масштабна повітряна атака 17 червня стала черговим свідченням тактики хвилевих обстрілів з боку РФ. Хоча технічні та логістичні обмеження не дозволяють Росії щодня вражати Україну сотнями дронів, періодичне накопичення арсеналу створює серйозну загрозу. Водночас зростання співпраці з Північною Кореєю — новий виклик, який вимагає уваги як українського суспільства, так і міжнародних партнерів.