Президент Чехії підтримує правомірність військової підтримки України союзниками NATO

Президент Чехії Петр Павел відзначив, що військова підтримка України з боку країн НАТО безпосередньо на її території не порушує жодних міжнародних норм.

Президент Чехії підкреслює правомірність підтримки України військами НАТО

У своєму інтерв’ю Чеському телебаченню, яке опублікував Euractiv, президент Чехії Петр Павел зазначив, що підтримка України військами країн НАТО на її території не порушує жодних міжнародних норм. Він підкреслив, що потрібно чітко розмежовувати розгортання бойових підрозділів та можливе залучення військ до допоміжних заходів, у яких НАТО вже має певний досвід. 

Павел нагадав про те, що після анексії Криму росією та окупації частини Донбасу у 2014 році на території України діяла навчальна місія НАТО, в якій брали участь понад 15 країн та близько 1000 військових. Він підкреслив, що з погляду міжнародного права та Статуту ООН ніщо не заважає військам країн-членів НАТО та цивільним особам надавати допомогу в Україні.

Розгляд альтернативних стратегій підтримки України та відповідь на виклики російської агресії

На запитання про те, чи підтримав би він залучення військ НАТО для безпосередньої підтримки України на її території, Павел відповів, що він не відкидає можливості обговорення цього питання.

“Якби ми могли домовитися з союзниками про те, що замість того, щоб навчати українських військових на території країн-членів НАТО і переправляти тисячі військових до Польщі чи Чехії, було б доцільніше переправляти кілька десятків інструкторів на українську територію і навчати українських військових на місці”, – зазначив він.

Також він нагадав, що після початку російського вторгнення в Україну Кремль заявляв, що кожен, хто надасть будь-яку допомогу Україні, буде законною мішенню.

“Сьогодні ми постачаємо Україні не лише стрілецьку зброю, ми передаємо танки, можливо, незабаром ми передаємо літаки, ми передаємо крилаті ракети середньої дальності, але атак на територію НАТО не сталося. Росія розуміє, що це було б порушенням закону набагато більшого масштабу, ніж те, що вона робить зараз”, – додав президент Чехії та зауважив, що росія усвідомлює силу НАТО.

Хронологія подій

Перед подіями 26 лютого близько 20 європейських лідерів зібралися в Парижі, щоб обговорити загрози, що виникають від дій російського президента путіна. Звернувшись до них, президент України Володимир Зеленський викликав цю зустріч.

Після закінчення конференції президент Франції Емманюель Макрон оголосив, що у майбутньому не варто виключати можливість направлення західних сухопутних військ для протидії російській агресії.

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо підтвердив, що деякі країни-члени НАТО та ЄС обговорюють можливість відправлення своїх військ на територію України після укладення двосторонніх угод з Києвом.

Генсек НАТО Єнс Столтенберг та лідери країн Альянсу заявили, що загальне рішення про направлення військ в Україну не ухвалено, а в росії такий крок назвали оголошенням війни.

29 лютого прем’єр-міністрка Естонії Кая Каллас заявила, що західні лідери не повинні виключати можливість введення сухопутних військ в Україну.

4 березня Макрон заявив, що найближчим часом не відправлятиме свої війська в Україну, проте відкриває дебати на цю тему.

5 березня Макрон закликав союзників “не бути боягузами” стосовно України та активізуватися. На його заклик відреагував міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що обговорення, викликане словами президента Франції Емманюеля Макрона про можливе розміщення західних військ в Україні, допоможе Європі швидше усвідомити необхідність подальших дій.